Я іду до великих небес,
Там живе наш Христос, Він воскрес,
Там зітре Бог останню сльозу,
Подарує священну росу…
Ця роса орошає мій шлях,
Я іду цим шляхом наче птах,
Я іду, ні не йду, я лечу,
«Я Господня!» усім я кричу…
«Я щаслива!», хай знають усі,
Бо купаюсь в священній росі!
Моє серце Господь звеселя,
Я радію неначе маля,
Так, я плачу, і сльози рясні,
Ніжно капають, й тепло мені!
Мені тепло, Господь всиновив,
Дух Господній мене звеселив!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 1167 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Різдвяні сторінки зі щоденника - Левицька Галина P.S. Це оповідання майже автобіографічне. Сон, описаний тут, ¬ це мій сон, який справді наснився мені, коли я дуже сумувала за мамою. І моя бабуся, яку я не слухалася, а вона молилася за мене…
