Молися Богові ,молися,
до Його серця припади,
і принеси Йому найкращі,
і найцінніші ти дари.
Молитву щиру і подяку,
і сум,і радість, і журбу,
і горе чорне,й світлу втіху,
ще й прихопи свою біду.
Невдачі і розчарування,
життєві всі негаразди,
усе,і щастя, і нещастя,
Йому до ніг ти поклади.
Стань на коліна, помолися,
про все,ти Богу розкажи,
Йому,як батькові довірся,
і щиро з ним поговори.
Покайся Господу своєму,
у всіх гріхах, які зробив,
проси прощення у Ісуса,
бо тяжко ,ти його зранив.
Проси у Духа, ти Святого,
про святість помислів й думок,
щоб Божу волю зрозуміти,
й направити до неба крок.
Вклонись Отцеві ти низенько,
подякуй Синові за все,
і Святий Дух тобі у душу
жаданий спокій принесе.
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 1663 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Перспектива - Анна Лукс В ПОСЛЕДНЕЕ ВРЕМЯ ВСЁ БОЛЬШЕ И БОЛЬШЕ христиан ОСТАВЛЯЮТ "СВОЮ" ЦЕРКОВЬ И УХОДЯТ В ДРУГУЮ. Это становится каким-то наваждением. Причины самые незначительные. Иногда говорят: " Человек ищет, где лучше, а рыба, где глубже". НО ЧТО МОЖЕТ БЫТЬ ГЛУБЖЕ И ЛУЧШЕ ХРИСТА? А ЦЕРКОВЬ- ЕГО ЦЕРКОВЬ- ЛЮБИМА ИМ И НИКОГДА НЕ БУДЕТ ОСТАВЛЕНА. НЕ МЕСТО ДЕЛАЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТЫМ, А ИСТИННОЕ ПОСВЯЩЕНИЕ СЕБЯ В ХРАМ БОЖИЙ НАПОЛНЯЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТОСТЬЮ ОБИТАЮЩИМ В НЁМ ДУХОМ БОЖИЕМ. ПОРА ВООБЩЕ ЗАДАТЬ КАЖДОМУ СПАСЁННОМУ КРОВЬЮ ХРИСТОВОЙ ВОПРОС: "А правильно ли бежать из одной церкови в другую?" Может, стоит остаться и молиться Первосвященнику о тех "неправильностях", которые режут глаз, а не оставлять братство самым лёгким путём своего бегства от трудностей, которые исправляет только Сам Великий Первосвященник. Встать с Ним в проломе за своё братство. Перспектива... Это слово я услышала от одного брата, который на мой вопрос: "Почему он хочет уйти из этой церкви в другую?", Ответил, что здесь у него нет перспективы. Я не могла освободиться от мысли о перспективе. Молилась и размышляла. В чём же перспектива Христиан? И может ли помышление о ней двигать нашими поступками и словами? МОЖЕТ!!!Может, если мы точно определим для себя, это понятие и соизмерим с ним нашу Христианскую Жизнь. В этих размышлениях родилось стихотворение, и я уверена, что другие перспективы перед Богом - ничто! Мы - не свои, а стало быть, нами не могут двигать личностные желания выделиться, преуспеть или возвыситься в талантах, данных Господом. ЧТО УГОДНО ХРИСТУ КАК ГОСПОДИНУ МОЕЙ ЖИЗНИ? И Я, И ТЫ КАК ХРИСТИАНЕ ДОЛЖНЫ ЗАДАВАТЬ СЕБЕ ЭТОТ ВОПРОС ПЕРЕД ЖИВЫМ БОГОМ В МОЛИТВЕННОЙ ТИШИНЕ.