Грех постучался, я открыл,
Нет в дом его я не пустил.
Просто хочу ему сказать:
-На его козни наплевать.
Он не перечил-грусть в глазах,
Еще немного-весь в слезах.
Сказал-себя не уважает,
Да он плохой, он это знает.
Поговорить со мной лишь хочет,
Сейчас об этом он хлопочет.
Мне просто хочет рассказать,
Как смог таким он в жизни стать.
Он говорит, а я молчу,
Вдруг чувствую-уже хочу
Его обнять и пожалеть,
С ним песню о любви пропеть.
Любви к чему? К плохим поступкам?
Не по себе мне, даже жутко.
А он расселся на диване,
Нет так нельзя, ты не обманешь.
Как смог опять ко мне войти,
Я не хотел тебя впустить.
Так ты тихонько, исподволь,
Мной завладел, поганишь кровь.
Схватил его и так поддал,
Что руки в кровь я разодрал.
Выкинул вон, а он тихонько,
Опять шкребется в дверь легонько.
Ну нет, теперь не подойду,
В дверной глазок не посмотрю.
Понял как, подлый, ты хитер,
Не думаю о нем с тех пор.
Комментарий автора: Грех очень разнообразен и нет людей без греха. Весь вопрос в том, как с ним бороться.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Век фарисейский - Людмила Солма *) Примечание:
Иллюстрацией - ЧУЖОЕ ФОТО - открытка из ИНЕРНЕТА
Авторства, к сожалению, пока не знаю...
Теология : Дневник по Евангелию от Марка - Николай Погребняк Это одна из тетрадей Дневника изучения Библии, который веду уже больше двадцати лет. Ученик Апостола Иоанна, Папий Гиерапольский, так сказал о Евангелии от Марка: \"Марк, поистине переводчиком Петра был; то, что запомнил из Господом сказанного или содеянного он точно записал, но не по порядку\".
